Білорусь, Дні 9,10. Мінськ

   9 травня ми планували відвідати парад перемоги, але в зв'язку з чемпіонатом світу Лукашенко, напередодні, переніс парад на день незалежності. Замість військового параду відбувся мітинг марш комсомольців, ми з розчарування проспали його. Були вирішено вдень піти на колесо огляду а вечором попробувати купити квитки на матч Чехія - Словаччина під стадіоном.

Я в колесі огляду.

Вид на Мінськ з колеса огляду.

Вид на центрифугу.

Відправились на білоруському метро до Чижовка арени на якому проходив матч, на вході пише "Уваход" - вхід. 

Чемпіонат проходив на 2 стадіонах: 

1. Мінськ Арена. (15 000)
2. Чижовка Арена (10 000)

Підземні переходи коло стадіону мають такий класний стильний вид.

Вболівальники топають на хокей.

Чижовка Арена в своїй красі.

Деякі вболівальники під ним рубають міні хокей

А інші скуповуються атрибутикою в фаншопі.

   А тепер про найголовніше квитки, на відміну від нашого Євро де перекупники всюди продавали квитки. В Мінську ніхто і не заїкався. Біля території була ціла купа замаскованих в громадянське працівників КГБ, розчарований я. Адже гроші ще лишались на квиток ми підсіли до діда. Він почувши нашу українську мову спитав.

                               - Ви вже обідали?

                               - Так

                               - Точно, бо молодим людям потрібно їсти.

                               - Так, ми вже обідали.

                               - А ви звідки?

                               - Із Львова.

                               - Ага, і вже найшли де жити?

                               - Так.

                               - А в кого ви живете?

                               - В друга.

                               - А я живу не далеко звідси, можу вам показати свою квартиру.

                               - Ні, дід, дякуємо ми маємо де жити.

Оренда житла в Білорусі заборонена і за це можуть загребти. На проти Арени Чижовка, в супермаркеті є така вивіска.

Так ми і закінчили 9 травня.
    Наступний день, був нашим останнім днем в Білорусі. Після того як ми завезли торби в камеру схову, ми вирішили добрались до Мінськ Арени на міській електричці.
Ще одне фото "башт" з залізничного вокзалу.

Фото з квитком на фоні Мінськ Арени

Ми пройшли на стадіон за 20 хвилин, який ще і на чверть не був заповнений.

Ми були єдині з прапором України:

Під табло вітало вболівальників.

Поки фоткались команди вийшли на поле.

Німецька команда настроїлась на жарт)).

І почалася гра.

А ще хокей можна дивитись на екрані.

Відбулось вкидування.

Після якого за порушення правил покарали 2 хвилинним покаранням казахського гравця.

В другому періоді дуже гаряче стало коло німецьких воріт.

Казахам було через що хапатись за голову.

В когось вибили клюшку.

Тим часом білоруський фотограф, який явно балдіє від Лукашенка фотографував.

А от група підтримки, те що треба.

А з найвищих точки віпи споглядають хокей на окремих ложах.

Під кінець Казахстан відійшов в захист і Німеччина була близька до перемоги.

Основний час закінчився в нічию 1:1

Вболівальники в очікуванні серії булітів (пенальті).

До вирішального боліда підійшов німецький нападник.

І рахунок стає 2:1 перемога Німеччини.

Казахський воротар засмучений його чудова гра не врятувала його команду.

Після матчу, як завжди гімн переможця.

Нагородження найкращого гравця поєдинку.

Фото стадіону на прощання.

А ще навпроти фотографії фанатів.

В автобусі по дорозі до метро ще ми проїхали палац незалежності.

А сама станція метро стилізована під чемпіонат.

   На цьому закінчилась моя подорож по Білорусі, з Мінська до Львова я добрався прямим поїздом. який їде 18 годин і коштує 35 доларів.