Останій день нашої експедиції ми вирішили присвятити Межигір'ю. Відверто кажучи я трошки вагався чи варто туди їхати. І після, я твердо можу радити кожному відвідати це місце.
До екс-резиденції можна доїхати із станціїї героїв Дніпра. На зупинках стоять люди із вивісками "Межигіря" і їдуть тільки коли назбирається відповідна кількість людей. Краще пройти трохи далі і сісти на рейсовий автобус до Нових Петрівців. Правда від зупинки до резиденції доведеться пройти 3 кілометра. Подорозі туди здається що котеджі дуже дорогі, а назад навпаки дуже неприглядні. Ось так прогулянка Межигір'ям міняє світогляд).
Забор вражає своєю величиною.
Існуюсть декілька способів переміщатись по резиденції: прокат велосипеда, на міні-машині, ми попробували обійти її пішоком. Що і успішно зробили за 4 години. Ще за 10 гривень можна купити карту Межигір'я.
Найближче до входу гостьвий будиночок.
В одному із вікон якого виставлено копію золотого батону.
Додаткова екскурсія в гостьовий дім та хонку коштувала недемократичних 200 гривень. Навроти дому тенісний корт.
Президеньський мангал.
Дім для охорони.
Знаменити хонка, вражає своїми розмірами і багатством. Боюсь на фотографії не можливо передати.
Ось такі враження в мене залишились від околиць нашої столиці. І в мене є ще декілька ідей куди можна недалеко від Києва зїздити та приємно провести час. У майбутньму можливо буде цикл статтей "Околиці Києва 2"...
До екс-резиденції можна доїхати із станціїї героїв Дніпра. На зупинках стоять люди із вивісками "Межигіря" і їдуть тільки коли назбирається відповідна кількість людей. Краще пройти трохи далі і сісти на рейсовий автобус до Нових Петрівців. Правда від зупинки до резиденції доведеться пройти 3 кілометра. Подорозі туди здається що котеджі дуже дорогі, а назад навпаки дуже неприглядні. Ось так прогулянка Межигір'ям міняє світогляд).
Вхідні ворота в Межигір'я.
Перед входом можна орендувати велесипед за 50 гривень в годину.
Вхідні квитки по 20 гривень.
Забор вражає своєю величиною.
Існуюсть декілька способів переміщатись по резиденції: прокат велосипеда, на міні-машині, ми попробували обійти її пішоком. Що і успішно зробили за 4 години. Ще за 10 гривень можна купити карту Межигір'я.
Найближче до входу гостьвий будиночок.
В одному із вікон якого виставлено копію золотого батону.
Додаткова екскурсія в гостьовий дім та хонку коштувала недемократичних 200 гривень. Навроти дому тенісний корт.
Президеньський мангал.
Дім для охорони.
Знаменити хонка, вражає своїми розмірами і багатством. Боюсь на фотографії не можливо передати.
Тонка смуга дозволяє щось розгледіти в середині хонки.
Золота ручка хонки.
На проти хонки голодні качки зрадістю зїдають рибки-печеньки. Що вони неспівають зїсти ловлять лососі. Їх під водою дуже багато і вони як і птахи голодні.
В бані копія турецької карти.
Штучні пороги.
Ванна.
Хороший вид відкривається із ванної кімнати.
Поле для гольфу.
Хонка із задньої сторони.
І ще пару фоток із середини.
Від хонки можна пройтись до берегів Дніпра. Багато відвідувачів фоткаються на мості.
Метрів за 500 протікає Дніпро.
Подорозі до Галеону нам зустрілись вольєри з багатьма видам, як не дивно голодних фазанів.
Галеон, як і решта цікавих обєктів запечатаний.
Біля нього із іншої сторони є ще й волєр із страусами.
Вертолітна площадка єдине місце де фотографувати забороно, проте за цим ніхто не дивиться.
Територія, де знаходиться дім Януковича і славнозвісні пеньки, взагалі відгороджені.
Крім вольєрів в Межигір'ї, ще є зоопарк. Краще взяти пару буханок хліба для дууууже голодних тваринок. Перша частина зоопарку це скоріше ферма. Тут водяться корови, кози, кури тощо.
В другій частині зоопарку є й поцікавіші декоративні екземляри.
Ось такі враження в мене залишились від околиць нашої столиці. І в мене є ще декілька ідей куди можна недалеко від Києва зїздити та приємно провести час. У майбутньму можливо буде цикл статтей "Околиці Києва 2"...