Завершальним пунктом нашої подорожі був Мінськ, в ньому ми планували провести 4 дня. Перші два дні відпочити в Мінську. На наступні два: 9 травня мали відвідати військовий парад, а 10 відвідати матч чемпіонату світу з хокею Німеччина-Казахстан.
Виспавшись ми здзвонились з нашим знайомим. Вадим, зголосився нам показати на своїй машині якусь історичну пам'ятку на околицях Мінська. Їх є в дві:
- Лінія Сталіна. Це система захисних споруд і окопів, яка була зведена в 1930х роках на границі СРСР по вказівці Сталіна. Після СРСР анексії Польщі територія останньої розширилась і система втратила свій сенс в часи другої світової.
- Хатинь. До другої світової це було село, проте 22 березня 1943 в 6 кілометрах від села партизани зробили засідку та вбили 5 німців, серед них був Генс Вальке, любимчик самого Гітлера, олімпійський чемпіон 1936. У відповідь німці спалили все село разом з мешканцями, вижив тільки Йосип Камінський який на руках виніс свого мертвого сина з палючого будинку. І на цьому місці 1969 був відкритий меморіальний комплекс "Хатинь"
Ми вибрали Хатинь. Зустрічає меморіал пам'ятником Йосипа Камінського
Під цією плитою поховані мешканці Хатині.
На місці згорівших хат ось такі пам'ятки з дзвіночками, які б'ють кожної хвилини.
Далі пам'ятка, що Хатинь була не одною, всього німецькими загарбниками було стерто з лиця землі 186 білоруських населених пунктів.
А за пам'яткою цвинтар з тих же 186 населених пунктів.
З лівої сторони ще меморіал особливим звірствам. Вбивству діток з інтернату і концтабору.
І ще є плита де пише що 433 знищених населених пункти відновились.
В Хатині відчувається депресивність і особливість цього місця, коли ми були весь час накрапав маленький дощик.
Закінчивши з Хатиню, ми поїхали на окраїну Міста дивитись на найвідомішу будівлю Мінська, національну бібліотеку. Вона буда спроектована в 1989 році радянськими вченими в виді діаманта точніше навіть діаманта знань. Правда побудувати її в ті часи через фінансові проблеми не вдалось. Будівництво почалось в 2002 році і закінчилось у 2006, при цьому Лукашенку не вистачило грошей на будівництво і він знімав гроші з телефонів своїх громадян. Їм приходили смски з подякую за примусове пожертвування на будівництво бібліотеки.
По дорозі зустріли ново збудовану церкву, розміри її вражають, проте на жаль вхід середину закритий.
Тренувальна база білоруських олімпійців
По дорозі трапляються ліхтарі в формі бібліотеки
І сама бібліотека.
Напроти бібліотеки пам'ятник Франциску Скорині.
Ось так виглядає вхід в середину бібліотеки, це вхід в саме в бібліотеку, а з задньої сторони знаходиться вхід до ліфта на оглядовий майданчик.
А ось і вид на Мінськ з оглядового майданчика
Вид з підйомного ліфту.
А ще коло бібліотеки стоїть символ чемпіонату світу зубр Волат.
Потім ми поїхали в центр Мінська. Ціни на метро та автобус 3700 білоруських рублів в касі, якщо брати в водія на пряму то 4 000.
Головна пошта Білорусі.
На національний білоруський університет обвішаний афішею чс.
Пам'ятник перед червоним костелом.
Червоний костел. Чи не єдина споруда, яка пережила II світову, будувався в 1905-1910 роках.
В середині.
Будинок парламенту республіки Білорусь.
Він був штабом нацистів в II світовій, і на ньому висіла свастика.
Новий залізничний вокзал.
Напроти башні ворота, які зустрічають приїжджих в Мінськ
Ось це вже адміністрація президента республіки Білорусь.
Не далеко від якої, бігборд з рекламою чс.
На верхньому місті росташовані церкви та міснька ратуша, які явлють собою фейки, і вони побудовані після II світової.
Поки ми гуляли вже стемніло. Вид на річку Свіслач.
Оперний театр.
Білоруський державний цирк.
А на цю дошку мріють потрапити всі трудящі республіки.
Мінська площа перемоги за якою 24 години слідкують спецслужби. Якщо поблизу з'являються безхатченки то їх за дві хвилини забирає з собою міліция, на міських вокзалах так само. Навіть в 11 вечора працівники жеку чистили вінки які вони і самі приносять.
Вид з середини площі.
Знайома нам бібліотека у вечірній має таку підсвітку.
Виявилось, що ми оглянули все цікаве в Мінську тому наступного дня, ми гуляли по тому ж верхньому місті. Хіба пройшлись до нового споруджуваного музею II світової.
Пам'ятник пушкіна.
Національний дровець спорту.
І ще там є готель з надписом Мінськ- місто герой.
А ось і сам музей, який всередині ще будувався.
На якому майорить прапор СРСР. Лукашенко з депутатів, хто голосував проти від'єднання Білорусі з СРСР.
І ще нас розчарувала інформація, що військовий парад на день перемоги відміняється. І замість нього відбудеться збіговисько зібрання комсомольців.