Отож ми відправились в закинуте місто Червоногород, його руїни розташовані біля села Нирки Тернопільської області. Наша дорога проходила скрізь славне старовинне місто Галич, ми не змогли проїхати повз і не заїхати. Варто відзначити, якісь доріг просто жахлива, напевно такі старі, як саме місто)).
В центрі міста памятник молодому Данилу Галицькому
Місто Галич дуже маленьке, на проти пам'ятника є пагорб на якому розташовані руїни замку. Правда ніяких знаків не було, і потрібно було питатись людей чи це саме той пагорб, після стверджувального кивка діда ми скарабкались на пагорб.
Галицький замок.
З пагорба відкривається мальовничий вид на Галич
Відверто кажучи більше години цьому древньому місці немає чого робити, і ми продовжили нашу дорогу до села Нирки.
Оскільки такого міста на карті, як Червоногод не існує. то в Ниркові потрібно питатись шлях в місцевих жителів. Село Нирки розташоване на на рівнині тоді, як закинуте місто у впадині. Під'їхавши з'їзду в каньйон ми побачили шлагбаум, далі починається заповідник і в'їзд платний 10 гривень за 3 кілометра ґрунтової дороги. Вирішили прогулятись на такій красі пішочом.
Хвилин за 10 хвилин ходьби ми побачили палац.
Місто на території Червоногороду в перше було згадане в 1351 році. А з 1434 після приєднання Поділля до Польщі місто отримало статус королівського із старостою. За свою історію, місто було декілька раз зруйноване та відбудовувалось У 1820 замок був перебудований в палац, і під час першої світової замок отримав руйнування і більше його не відбудовували, надіюсь поки. Під час другої світової його ще добили і в квітні 2013 половина однієї з веж розвалилася.
Фото замку в 1930.
Фото замку ближче.
І коло замка і ще залишились руїни церкви.
Підійшовши ближче не можливо не почути гуркіт водоспаду. Це Джуринський водоспад біля нього завжди багато туристів, але мені пощастило що зловити секунду коли нікого не було.
Утворився водоспад внаслідок прориву річки Джурин через вузький кам'яний уступ. За легендами, водоспад був створений штучно турками під час облоги Червоноградського замку. Щоб здобути замок, турки перерубали кам'яний кряж і відвели сюди повноводу тоді річку, яка до цього робила кілька кілометрову петлю і огинала пагорб з замком. У такий спосіб турецькі війська звільнили собі шлях до замку. Однак прорив кам'яного уступу міг відбутися і без допомоги людини.
Також цікаво що Червоноградський водоспад вважається найвищим рівнинним водоспадом країни, його висота 16 метрів, а ширина сягає 20.
Щоб попасти до замку потрібно пройти скрізь дитячий табір, на заборі пише що вхід заборонений, проте нас ніхто не питав. Першою ми побачили вже знайому церкву.
Біля неї волейбольне поле.
А замок розташований за воротами футбольного поля.
Вежа що розвалилась в квітні 2013 року, з середини.
Друга, ще ціла, вежа.
Вид на будинки дитячого табору з палацу.
На впадині темніє швидше, ми стали вибиратись до машини. Через 30 хвилин ми були в машині, ми вирішили поїхати в найближчий готель, який розміщений в місті Заліщики... І вже в готелі взнали чим відоме місто, але це вже в наступому пості.
