Білорусь, День 6. Несвіж

     Як я вже писав, я планував відвідати Мір та Несвіж та до вечора дістатися до Мінська. Проте в Барановичах на автовокзалі, ми взнали що до Несвіжі 1.5 години їхати, а Мір в іншій області (Гродненська) ніж Барановичі та Несвіж (Брестська). Тому громадським транспортом дуже важко відвідати два замки в один день, хоча між ними тільки 20 кілометрів.

    Доїхавши до автовокзалу в Несвіжі, ми розпитали перехожих куди йти. За автовокзалом починається парк через який треба йти близько 10 хвилин щоб побачити замок. В парку ми були одні, і замку не бачили тому в нас виникали думки чи не заблукали ми. Але вийшовши до річки ми побачили замок з далека.

Підійшли поближче

Збоку були двері через які ми змогли пройти в внутрішній дворик. 

     На останньому фото центральний вхід в внутрішній дворик в замку. Як пізніше вияснилось ми із сторони автостанції задній вхід в замок, а з міста центральний. І в задній стороні розташований готель, при тому резиденти готелю можуть ходити по дворику безкоштовно. Саме так ми і пройшли, і за нами відразу закрили цей прохід. Якщо йти для не резидентів голелю, ціна в дворик і в середину замку 75 гривень, для резидентів замку дворик безплатно, а вхід в середину 75 гривень. Ми вирішили що нам дворика вистачить))

    Кинули монетку в колодязь.

Молода білоруська сім'я фотографується на фоні замку.

Вийшли оглянути замок зовні.

В центральному вході знімали кадри, якоїсь історичної білоруської передачі, на раритетному автомобілі

Фото замку на білоруській 100 000 купюрі, яка рівна 100 гривням

    В нас до найближчого автобуса в Барановичі залишалась година. І ми вирішили відвідати столову з назвою "Приємного апетиту", яка розташована в несвіжському автовокзалі.

    Їдальні в Білорусі справді радянські, радянська посуд, радянські ціни (35 грн обід за двох), навіть контингент радянський. А ще як в радянські часи в Білорусі існує, 2 типи закладів громадського харчування. Першого рівня це - заклади де дуже дешево з само обслугою, та другого з де ціни дорожчі (такі як і в Україні) з обслугою. При цьому заклади мають певний ліміт вище якого вони не мають права продавати. Скоротавши час в їдальні ми вернулись в Барановичі, де нас чекала електрика в Мінськ.

      До чемпіонату світу по хокею з Барановичів до Мінскьа їздили автобуси, але після ремонту дороги Лукашенко пустив нові швидкісні поїзда і зняв автобусні рейси на Мінськ. Тобто до Мінська можна добратись тільки електричкою. Електричка долає 157 кілометрів за 2.5 години 

та 100 гривень.

Наступною станцію нашої подорожі був Мінськ..

Білорусь, День 5. Ліда

     Наступного дня ми запланували відвідати місто Ліда, яке знаходиться в 110 кілометрах від Гродно. Ліда це одне з найстаріших міст Білорусі, але зараз в 100 тисячному місті залишилась лише ода пам'ятка замок Гедиміна.

     Від автовокзала до замку 10 хвилин хотьби по центральній вулиці, де не має нічого цікавого. І ось побачили замок.

Підійшовши ближче краще видно різницю старих (сірих) і реставрованих (коричневих) стін.

В 1990 році до реставрація замок виглядав так:

На вході ніхто нас не спиняв і ми пройшли безкоштовно.

Замок з середини:

Судячи по трибунах та декораціях недавно там проходив фестиваль.

Ще можна вилізти на одну з башт замку.

Так колись князі наглядали за підданими з замку.

     Вийшовши з замку побачили патріотичних білоруських комунальників, який тачку і бочку стилізував під прапор білорусі, навіть з пропорціями.

     А ще біля головної сторони замку є озеро із лебедями та чайками, яких ми не стримались і покормили.

    По дорозі до залізничного вокзалу, який знаходиться біля автовокзалу ми зустріли таку новеньку церкву.

    Далі ми з Ліди сіли на електричку до Баранович. І через 2.5 години були в цьому місті. Заселились в квартиру за 20$, в самому місто ми навіть не виходили гуляти. Чесно кажучи  там і нема на що дивитись, а замість того  вирішили відпочити перед завтрашнім днем. Де ми планували подивитись Мірський та Несвіжський замки. Але вдалось відвідати тільки Несвіжський, але детально про це в наступній статті.